Wyzwania migracyjne: Doświadczenia Polski i Niemiec z uchodźcami z Ukrainy

1 rok temu

Українська версія нижче

Autor: Urs Unkauf, Federal Managing Director of the Federal Association for Economic Development and Foreign Trade (BWA)

W konsekwencji rosyjskiej napaści na Ukrainę 24 lutego 2022 roku i wynikającej z niej wojny, Europa stoi w tej chwili w obliczu jednego z największych od czasów II wojny światowej kryzysu uchodźczego, który jednocześnie stanowi poważne wyzwanie dla państw przyjmujących. Problem ten dotyczy szczególnie Polski i Niemiec, gdzie w tej chwili mieszka większość Ukraińców uciekających przed wojną. Wielu z nich chciałoby prowadzić w miarę normalne życie i utrzymać się do czasu zakończenia konfliktu. Jednak krajom przyjmującym nie jest łatwo zapewnić w odpowiedni sposób niezbędne warunki socjalne i ekonomiczne.

Polska od wybuchu wojny aktywnie wspiera uchodźców z Ukrainy. Kraj zapewnił tymczasowe schronienie, żywność i pomoc medyczną dla ponad 1,5 miliona uchodźców, którzy uciekli ze swoich domów. Polski rząd przyznał status uchodźcy wielu Ukraińcom, którzy się o niego ubiegali, zapewniając im ochronę prawną i pozwalając na dłuższy pobyt w kraju. Rząd Premiera Mateusza Morawieckiego wzorowo uwzględnił wymogi humanitarnej sytuacji kryzysowej i w ścisłej współpracy z licznymi regionalnymi i lokalnymi inicjatywami wspieranymi przez wolontariuszy pragmatycznie i bez biurokracji przyczynił się do zaspokojenia podstawowych potrzeb uchodźców. Oprócz wsparcia rządowego, różne organizacje pozarządowe i grupy wolontariuszy w Polsce aktywnie zaangażowały się w niesienie pomocy uchodźcom z Ukrainy. Grupy te tworzyły tymczasowe schronienia, zapewniały żywność i pomoc medyczną, a także organizowały programy edukacyjne i szkolenia zawodowe dla uchodźców. Według analizy przedstawionej przez Atlantic Council, Polska zajmuje zatem wiodącą pozycję w Europie: „Polska pod wieloma względami wyznaczyła standardy humanitarnej odpowiedzi Europy na rosyjski atak na Ukrainę. Od czasu rozpoczęcia inwazji Polska przyjęła więcej ukraińskich uchodźców niż jakikolwiek inny kraj europejski, zapewniając jednocześnie szereg korzyści, takich jak dostęp do opieki zdrowotnej i edukacji wraz z możliwościami zatrudnienia.[1]

Niemcy, które są miejscem docelowym dla wielu ukraińskich uchodźców, udzielają znaczącego wsparcia uciekinierom z Ukrainy. Od 24 lutego 2022 roku Niemcy przekazały Ukrainie pomoc o łącznej wartości ponad 14 mld euro – w formie pomocy humanitarnej, płatności bezpośrednich lub w postaci broni.[2] Według rządu federalnego Niemcy przyjęły dotychczas około miliona uchodźców z Ukrainy – dokładna liczba to w tej chwili (stan na 27 marca 2023 roku) 1 066 000. 62% dorosłych uchodźców to kobiety. Odsetek dzieci i młodzieży poniżej 18 roku życia wynosi około 34 %. Jednym z głównych wyzwań w udzielaniu wsparcia uchodźcom z Ukrainy była bariera językowa. Wiele z tych osób posługuje się wyłącznie językiem ukraińskim lub rosyjskim, co utrudnia im komunikację z mieszkańcami i dostęp do podstawowych usług. Zarówno Polska, jak i Niemcy zajęły się tym wyzwaniem, zapewniając uchodźcom programy szkoleń językowych, pomagając im w nauce miejscowego języka i skutecznej komunikacji z lokalnymi organami. Centralny portal wsparcia „www.germany4ukraine.de” dostarcza w tej chwili ważnych podstawowych informacji w czterech językach (niemieckim, angielskim, rosyjskim i ukraińskim).

W przypadku Niemiec, które w wyniku kryzysu migracyjnego z 2015 roku i w kolejnych latach praktykowały bardzo liberalną praktykę przyjmowania uchodźców, która nie była skoordynowana z partnerami z Europy Środkowo-Wschodniej, istnieje również potrzeba silniejszego rozróżnienia pomiędzy azylem humanitarnym a udzielaniem pozwoleń na pobyt osobom, które ewidentnie uciekają przede wszystkim z powodów ekonomicznych. Innym wspólnym wyzwaniem była integracja uchodźców ze społeczeństwami przyjmującymi. Zarówno Polska, jak i Niemcy aktywnie pracują nad rozwiązaniem tego problemu, zapewniając uchodźcom szkolenia zawodowe i programy pośrednictwa pracy. Nie tylko pomogło to uchodźcom w zdobyciu zatrudnienia, ale również przyczyniło się do rozwoju lokalnej gospodarki poprzez wypełnienie niektórych istniejących luk na lokalnych rynkach pracy.

Dla całej Europy pojawia się pytanie o średnio- i długoterminowe perspektywy na przyszłość dla ludności z Ukrainy. Według ostatnich badań Centrum Strategii Gospodarczej (CES), oczekuje się, iż za granicą pozostanie od 0,9 do 2,7 mln Ukraińców. Badanie pokazuje również nierównomierny rozkład pokoleń.[3] Podczas gdy młodsze i lepiej wykształcone osoby mają tendencję do pozostawania za granicą, to właśnie te grupy społeczno-demograficzne są pilnie potrzebne do odbudowy kraju w przyszłości. Porównanie polskich i niemieckich doświadczeń pokazuje, iż skoordynowane rozwiązania wspólnych wyzwań są niezbędne. Zwiększona polsko-niemiecka koordynacja usług pomocowych dla osób z Ukrainy może być impulsem do dalszej optymalizacji tych procesów również w ramach UE.

Artykuł został przygotowany w ramach projektu „4Ukraine. Wyzwania migracyjne: lekcje z Polski i Niemiec” programu „Mosty przyszłości. Polska i Niemcy dla Ukrainy” Fundacji Współpracy Polsko-Niemieckiej. Projekt jest finansowany ze środków Ministerstwa Spraw Zagranicznych Republiki Federalnej Niemiec.


[1] Cf. Poland is leading Europe’s response to the Russian invasion of Ukraine – Atlantic Council.

[2] Szczegółową prezentację usług pomocy świadczonych przez rząd federalny, z podziałem na poszczególne ministerstwa, można znaleźć tutaj: Deutsche Unterstützungsleitungen für die Ukraine nach Ressorts (bundesregierung.de).

[3] Cf. A survey of Ukrainian refugees – German Economic Team (german-economic-team.com).

Міграційні виклики: Досвід Польщі та Німеччини у допомозі біженцям з України

Автор: Урс Ункауф, Федеральний Управляючий Директор BWA

Внаслідок нападу Росії на Україну 24 лютого 2022 року та подальших воєнних дій, Європа постала перед з однією з найбільших міграційних криз з часів Другої світової війни, яка водночас становить серйозний виклик для приймаючих країн. Особливо ця проблема стосується Польщі та Німеччини, де зараз проживає найбільше українців, які рятуються від війни. Багато з них хотіли б жити відносно нормальним життям і утримувати себе до закінчення війни. Однак, приймаючим країнам нелегко забезпечити необхідні соціальні та економічні умови належним чином.

Польща активно підтримує біженців з України ще з початку війни. Понад 1,5 мільйона осіб, які залишили свої домівки, отримали тут тимчасовий притулок, їжу та медичну допомогу. Польський уряд надав відповідний правовий статус багатьом українцям, які за ним звернулися, надавши їм захист і дозволивши їм залишатися в країні протягом тривалого періоду. Уряд Прем’єр-міністра Матеуша Моравецького взяв до уваги вимоги надзвичайної гуманітарної ситуації та у тісній співпраці з численними регіональними та місцевими організаціями, підтриманими волонтерами, прагматично та небюрократично сприяв покриттю основних потреб біженців. Окрім державної підтримки, різні громадські організації та волонтерські групи в Польщі беруть активну участь у наданні допомоги біженцям з України. Ці групи створили тимчасові притулки, надали їжу та медичну допомогу, а також організували освітні та професійні програми підготовки біженців. Згідно з аналізом, представленим Atlantic Council, Польща займає перші позиції в Європі щодо допомоги біженцям: «Польща багато в чому встановила стандарт гуманітарної відповіді Європи на напад Росії на Україну. З початку вторгнення Польща прийняла більше українських біженців, ніж будь-яка інша європейська країна, а також надала низку переваг, таких як доступ до охорони здоров’я та освіти, а також можливість працевлаштування».[1]

Німеччина, яка часто є кінцевим пунктом призначення для багатьох українських біженців, також надає значну підтримку. З 24 лютого 2022 року Німеччина вже надала Україні допомогу на загальну суму понад 14 млрд євро – у вигляді гуманітарної допомоги, прямих виплат або у вигляді зброї. [2] За даними Федерального уряду, Німеччина наразі прийняла близько мільйона біженців з України – точна кількість (станом на 27 березня 2023 року) становить 1 066 тисяч осіб. 62 % дорослих біженців це жінки. Частка дітей та молоді віком до 18 років становить близько 34%. Оденак однією з основних проблем у наданні підтримки для біженців став мовний бар’єр. Багато з них розмовляють лише українською або російською мовою, що ускладнює спілкування з місцевими жителями та доступ до основних послуг. І Польща, і Німеччина вирішують цю проблему надаючи біженцям програми мовної підготовки, допомагаючи ефективно спілкуватися з місцевою владою. Центральний портал підтримки «www.germany4ukraine.de» тепер надає важливу базову інформацію чотирма мовами (німецькою, англійською, російською та українською).

Для Німеччини, яка внаслідок міграційної кризи 2015 та наступних років практикувала дуже ліберальну практику прийому біженців, яка не узгоджувалась з партнерами з Центральної та Східної Європи, також існує потреба більш чіткого розрізнення форм прийому біженців, а саме гуманітарного притулку та надання дозволів на проживання для людей, які втікають закордон переважно з економічних причин. Іншою поширеною проблемою є інтеграція біженців у приймаючі суспільства. І Польща, і Німеччина активно працюють над вирішенням цієї проблеми, забезпечуючи програми професійного навчання та працевлаштування для біженців. Це не тільки допомогло біженцям знайти роботу, але й сприяло місцевій економіці, заповнивши деякі існуючі прогалини на місцевих ринках праці.

Для Європи в цілому постає питання про середньострокові та довгострокові перспективи для людей з України. Згідно з нещодавнім дослідженням Центру економічної стратегії (ЦЕС), очікується, що від 0,9 до 2,7 мільйона українців залишаться за кордоном. Опитування також показує нерівномірний розподіл осіб щодо віку. У той час як молодші та більш освічені люди, як правило, залишаються за кордоном, саме ці соціально-демографічні групи вкрай необхідні для відбудови своєї країни в майбутньому. Порівняння польського та німецького досвіду показує, що без скоординованих рішень спільних викликів не обійтися. Посилення німецько-польської координації служб підтримки для людей з України може, не в останню чергу, надати поштовх для подальшої оптимізації цих процесів і всередині ЄС.

Стаття підготовлена в рамках проекту «4Ukraine. Міграційні виклики: уроки з Польщі та Німеччини» проекту «Мости майбутнього. Польща та Німеччина для України» Фонду польсько-німецької співпраці. Проект фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини.


[1] Cf. Poland is leading Europe’s response to the Russian invasion of Ukraine – Atlantic Council.

[2] A detailed presentation of the aid services provided by the Federal Government, broken down by Federal Ministry, can be found here: Deutsche Unterstützungsleitungen für die Ukraine nach Ressorts (bundesregierung.de).

Idź do oryginalnego materiału